У вересні 2019 були зафіксовані нові рейтингові рекорди Володимира Зеленського. Вслід за його рекордним результатом у другому турі президентських виборів та рекордами його партії на виборах до Верховної Ради, соціологічні опитування, які пройшли у вересні, зафіксували рекордні показники підтримки діяльності нового Президента України. За даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (6-10 вересня 2019 р.) 71% респондентів задоволені діяльністю Президента України В.Зеленського. Дослідження громадської думки, яке було проведене Центром Разумкова 6-11 вересня, зафіксувало, що 79% опитаних довіряють Президенту Зеленському. Це рекордні показники для керівників української держави. Для порівняння, до Президента В.Ющенка в березні 2005 р. позитивно ставились 54% респондентів (опитування Київського міжнародного інституту соціології). Також 54% респондентів позитивно оцінювали діяльність Президента В.Януковича у червні 2010 р. (опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова). Президенту П.Поошенко у липні 2014 р. довіряли 59%, в жовтні 2014 р. схвалювали його діяльність 48% респондентів (за даними опитувань Соціологічної групи «Рейтинг»).
Чи варто очікувати нових рейтингових рекордів Президента В.Зеленського? Взагалі, наскільки стабільними будуть його рейтинги? Безумовно, ми можемо робити лише припущення у пошуках відповіді на це запитання. Але певні підказки нам може дати політична історія незалежної України. Справа в тому, що в рейтингах всіх президентів України простежується певна спільна закономірність.
Під час виборчої кампанії і відразу після виборів, в стані домінуючого політичного табору, серед його рядових прихильників, переважають завищені (найчастіше невиправдані) політичні очікування. Ейфорія політичного табору, якій переміг на президентських виборах, разом із завищеними очікуваннями прихильників переможця формують високий рівень суспільної підтримки нового Президента. Свою лояльність переможцю в цей період можуть демонструвати і прихильники інших політичних сил. З іншого боку, в таборі переможених проявляється емоційний і політичний занепад, істотне зниження як політичної активності, так і рівня підтримки сторони, що програла. Цей період у політичній соціології часто називають «медовий місяць» політичного переможця (в нашому випадку – нового президента країни). Як правило, він триває від трьох місяців до півроку. Зазначу, що така ситуація проявляється не тільки в Україні, а й в інших демократичних країнах.
Приблизно через півроку після приходу до влади нового керманича країни починається поступове охолодження симпатій до нього, відповідно і повільне зниження його електоральних рейтингів, а також рейтингів підтримки його діяльності та (або) рейтингів довіри до нього. У другий півріччя правління нового керівника держави, або трохи пізніше (на другий рік президентства) можуть посилитися протиріччя в його команді, навіть аж до відвертих конфліктів.
Вже приблизно через рік після приходу до влади нового президента завищені очікування розсіюються і змінюються розчаруванням. Рівень підтримки нового Президента знижується чи не наполовину. Відбувається своєрідний напіврозпад рейтингів нового глави держави. І в подальшому діючий Президент бореться не стільки за зростання своєї популярності, скільки за збереження хоча б електорального ядра своїх прихильників і щодо прийнятного рівня підтримки своєї діяльності. Це залізна закономірність української політики. Так було при всіх Президентів України – від Леоніда Кравчука до Петра Порошенка, незалежно від їх політичних позицій, спрямованості і успішності їх дій. Настільки часте повторення цієї ситуації дозволяє припустити, що мова йде про одну з особливостей національної політичної психології.
Звичайно, на темпи і масштаби зниження рейтингів керівника держави можуть впливати певні політичні події. Наприклад падіння рейтингів президента Віктора Ющенка різко прискорилося після розколу помаранчевої команди у вересні 2005 р. На зниження рейтингів Віктора Януковича вплинули підвищення ціни на газ і протести проти податкової реформи восени 2010 р. Падіння рейтингів Петра Порошенка почалося після військової поразки під Іловайськом та перших Мінських угод, і значно прискорилося після девальвації гривні у березні 2015 р. і, особливо, після різкого підвищення ціни на газ та комунальних тарифів.
Ну а зараз давайте рахувати. Півроку свого президентства Володимир Зеленський відзначить наприкінці листопада. Конкретні кризові і конфліктні події важко прогнозувати, тому що вони часто пов’язані з суб’єктивним чинником. Але будуть події та чинники, які є прогнозованими і точно стануть викликом для нового президента. Це відновлення тарифної проблеми з початком опалювального сезону і земельна реформа, яка почнеться із скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарської землі. За останнім опитуванням Київського міжнародно інституту соціології (16-19 вересня 2019 р.) більше половини населення не схвалюють скасування мораторію на продаж землі (52%). Гостра дискусія з цього приводу вже починається. І це лише прелюдія.
Так що, десь з листопада-грудня поточного року рейтинги Володимира Зеленського, скоріше за все, поступово підуть на спад. Якщо залізна закономірність рейтингових гойдалок української політики знов спрацює. Але … хто зна, можливо наш новий молодий президент знов нас здивує. Подивимось …
