Складний, але плідний в науковому відношенні 2025 рік завершився Форумом вітчизняних соціологів, який отримав позитивний відгук наукової громадськості. Йдеться про традиційні щорічні, уже ХІХ за рахунком, Читання пам’яті видатної української соціологині Наталії Паніної на тему «Метаморфози соціальної структури і соціальної мобільності під час війни», та конкурс «Кращий молодий соціолог року 2024-2025», які організовуються протягом усіх цих років Інститутом соціології НАН України та Соціологічною асоціацією України. До речі Наталія Паніна свого часу говорила про необхідність такого конкурсу, але передчасна смерть не дозволила їй втілити цю ідею в життя. Це невдовзі зробили її найближчі соратники Євген Головаха, Володимир Паніотто та Микола Чурилов.
За словами модератора, Олександра Стогнія, які прозвучали на цьогорічних Читаннях: «Ті, кому не байдуже майбутнє вітчизняної соціології як академічної науки з її тягарем особливої відповідальності за публічне слово, сьогодні мають стати взірцем служіння науки і суспільству, дотримання балансу власних наукових інтересів і амбіцій з громадянською позицією». Це повною мірою стосується як знаних українських соціологів, так і наукову молодь, яка активно заявляє себе на ниві вітчизняної науки. Що і проявилося в ході нинішніх Читань та конкурсу «Кращий молодий соціолог року».
Читання відкрили лідери української соціології – Голова Соціологічної асоціації України (САУ) академік Віль Бакіров (який незмінно приїздить на них із рідного Харкoва), проголосивши теплу промову від САУ, директор Інституту соціології НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Головаха та голова комісії всеукраїнського конкурсу «Кращий молодий соціолог року» Ольга Куценко.Прозвучало багато цікавих виступів та плідних обговорень. Ґрунтовну доповідь представила Олена Симончук (завідувачка відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України) на тему « Соціальна архітектура України в умовах війни: структурні зміни, нерівності та конфлікти».
Значну частину в Програмі Читань відвели виступам конкурсантів. До речі чимало учасників і переможців даного конкурсу минулих років уже в повен голос заявили себе в науці, стали соціологами, відомими не тільки в Україні, але й на міжнародному рівні. Цим ідея конкурсу себе повністю виправдала і продовжує виправдовувати. Протягом 2024-2025 рр. на XIV конкурс, згідно умов, конкурсантами подавалися есеї, котрі охоплюють тематику двох оголошень конкурсу: «Соціологи під час війни: професійні виклики, практики та сценарії» (2024) та «Метаморфози соціальної структури і соціальної мобільності під час війни» (2025).
Помітними в поданих роботах є змістовна різноманітність та намагання молодих соціологів представити матеріал на високому науковому рівні, в контексті вітчизняної та світової соціології. Але тема війни та породжених нею соціальних наслідків залишається в центрі уваги дослідників і тим чи іншим чином звучить в більшості поданих робіт.
Згідно рішення поважного наукового журі, підсумки конкурсу такі:
Перше місце – Володимир Шелухін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), есе «Анамнезис у соціології: від пам’яті до знання».
Друге місце – Руслан Запорожченко (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, есе «Між стабільністю та невизначеністю: Пролетаріат, прекаріат і нова реальність України).
Третє місце – Валентин Гацко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, есе «Схід і Захід разом? Чому говорити про кінець регіональних відмінностей передчасно».
Лауреатом премії імені Ірини Попової, яка започаткована Інститутом соціології НАН України разом із Південно-Українським відділенням САУ (керівник – д. соц. наук, проф. Олена Лісеєнко) і вручається за дослідження, яке має відчутну практичну спрямованість, став також Валентин Гацко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Даний Форум став яскравим знаком оклику в низці наукових подій, якими лідери академічної соціології України разом з іншими провідними вітчизняними фахівцями ще раз підтвердили, що в складних і трагічних умовах війни українські науковці успішно долають драматичні перепони на шляху до нових проектів та їх результатів.
