15-16 листопада 2018 року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулася ХХІ Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання». Центральною темою конференції цього року була обрана «Мова соціології: сучасні тренди».
Об’ємна програма Читань-2018 була розподілена на два дні і складалася із вступного і заключного пленарних засідань, восьми «круглих столів» і семи секцій. Вперше в історії читань була організована онлайн-трансляція пленарного засідання та «круглого столу» «Методологічні проблеми проведення опитувань населення в умовах сучасної України» (відеозапис цих заходів можна подивитися на Facebook і YouTube).
На першому пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції за традицією звернувся Президент Соціологічної асоціації України, ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академік НАН України Віль Бакіров. Він анонсував програму конференції та разом з віце-президентом САУ, завідувачкою кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, докторкою соціологічних наук, професоркою Людмилою Сокурянською привітав з днем народження колег, які цього року святкують свої ювілеї: професорку кафедри соціології управління та соціальної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Алісу Андрющенко, декана факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата фізико-математичних наук Андрія Горбачика, доктора соціологічних наук, професора кафедри соціально-гуманітарних та правових дисциплін Уманського національного університету садівництва Анатолія Шатохіна та завідувача Департаменту досліджень знань, цінностей і культури Інституту соціології Угорської академії наук, директора Центру соцієтальної політики Будапештського університету Корвінус професора Пала Тамаша.
Пленарне засідання продовжилося доповіддю заступника директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України, доктора філософських наук, професора, члена-кореспондента НАН України Євгена Головахи на тему «Мова соціології: чи доведе до Києва?». У своєму виступі доповідач позначив проблему метафоричності соціологічної мови. Велика кількість художніх засобів у соціологічному дискурсі, зазначив він, сприяє красі мови соціології, але разом з тим віддаляє її від науковості та робить мову соціології хибною. Акцентуючи на поліпарадигмальному характері соціології, доповідач критично поставився до співіснування в межах одного дослідження положень несумісних соціологічних напрямків. В якості висновку Євген Головаха наголосив на необхідності критичного аналізу кожного введеного до соціологічного обігу поняття та запобігання використання ненаукових термінів та необґрунтованих метафор.
Наступним був виступ докторки антропології, професорки, директорки Інституту російських та східноєвропейських досліджень, представниці Університету Індіани (США) Сари Філліпс з доповіддю на тему «Мова соціології та мова антропології: взаємодоповнення чи конфлікт?». Дослідниця дійшла висновку, що соціологія та антропологія не конфліктують, а взаємно доповнюють і поглиблюють одна одну. Вона акцентувала на проблемі недостатнього рівня розвитку публічної антропології і позначила необхідність її вирішення, в тому числі за допомогою соціології.
Проблематику мови соціології продовжив доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри філософії і соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Ілля Кононов у доповіді: «Порядки дискурсів Другого модерну та мова соціології». Науковець зробив висновок про те, що мова соціології Другого модерну обмежена часовими рамками та має бути синтезована із дискурсами світ-системного аналізу та екологічної соціології. Саме таким він бачить ідеальний розвиток соціології в майбутньому.
У доповіді нашого угорського колеги професора Пала Тамаша було розкрито проблему достовірності інформації в сучасній соціальній науці і медіапросторі. Доповідач підкреслив, що люди зазвичай некритично ставляться до будь-якої інформації з джерел, яким вони звикли довіряти.
Завершилося перше пленарне засідання доповіддю докторки соціологічних наук, професорки кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка Наталії Черниш на тему «Загрожені ідентичності». У її виступі було представлено результати міжнародного проекту «Львів-Донецьк: групові ідентичності та суспільні лояльності», що був реалізований протягом 1994-2015 рр., зокрема дані дослідження 2015 року, до якого, окрім Львова та Донецька, були залучені мешканці Києва, Харкова, Одеси та Дніпра. За цими даними головними загрозами для ідентифікайних процесів, на думку опитаних, є корупція, соціально-економічні проблеми та війна з Росією. Хоча за результатами дослідження були зафіксовані певні регіональні відмінності в ідентифікаційних «наборах» респондентів, дослідниця висловила надію на те, що в Україні і надалі буде мати місце все більше увиразнення громадянської ідентичності її мешканців, яка є важливим чинником формування політичної нації.
Окрім пленарного засідання, в перший день конференції відбулося два «круглих столи». У колонній залі Північного корпусу Каразінського університету пройшов «круглий стіл» під модеруванням академіка Віля Бакірова «Методологічні проблеми проведення опитувань населення в умовах сучасної України», на якому представники провідних соціологічних центрів України обговорювали актуальні методологічні та етичні проблеми масових опитувань у контексті майбутніх виборів. Одним з ключових був виступ кандидата соціологічних наук, завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Ольги Балакірєвої, яка розкрила проблему маніпулятивності та неточності рейтингів кандидатів у президенти в контексті відсутності точних даних про чисельність і структуру населення в регіонах та наголосила на необхідності співпраці між державною службою статистики і соціологічними центрами з метою узгодження методології дослідження, в тому числі з урахуванням внутрішньої міграції та кількості внутрішньо переміщених осіб.
У виступі генерального директора Київського міжнародного інституту соціології, доктора соціологічних наук, професора Володимира Паніотто було зазначено, що в ситуації відсутності точних даних про чисельність і структуру населення соціологам слід перш за все орієнтуватися на дані Держкомстату та ЦВК України. Акцентуючи увагу на проблемі стандартизації рейтингів, він зазначив, що більш-менш точне прогнозування результатів виборів є складним завданням, яке потребує побудови математичних моделей електорального процесу, в тому числі явки виборців. З огляду на ці складності, Володимир Паніотто дійшов висновку, що соціологи повинні скоріш поставити «діагноз», аніж претендувати на точний прогноз результатів голосування.
Декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Горбачик в рамках дискусії наголосив, що в умовах відсутності знань про генеральну сукупність єдиним виходом із ситуації є випадкова вибірка. Щоб мінімізувати маніпуляції рейтингами, соціолог запропонував робити антирекламу недобросовісних дослідницьких організацій.
Директор Східноєвропейського фонду соціальних досліджень (м. Харків), завідувач кафедри методів соціологічних досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат соціологічних наук, доцент Олександр Кізілов під час свого виступу зазначив необхідність урахування таких ефектів електоральної поведінки, як «спіраль мовчання», «зсув останньої хвилини» та «ефект Лапьєра».
Проблематика «круглого столу» викликала великий інтерес як учасників конференції, так і тих, хто не зміг взяти участь у цьому заході: за перебігом дискусії безпосередньо у залі спостерігали близько 100 колег-соціологів, її трансляція у Facebook та YouTube тільки у перший день набрала більше 800 переглядів.
Не менш цікавим був «круглий стіл», присвячений презентації книги американської професорки Сари Філліпс «Інвалідність та мобільне громадянство в пострадянській Україні», який модерували сама Сара Філліпс та доцентка кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат соціологічних наук Ольга Філіппова. У заході взяли участь не тільки досвічені науковці, але й студенти-соціологи, а також представники владних органів Харкова та Харківської області, які опікуються проблемами людей з інвалідністю, благодійних фондів і громадських організацій та рухів, які об’єднують цю категорію українських громадян. В межах «круглого столу», окрім власне презентації монографії Сари Філліпс, обговорювалися актуальні питання щодо включення людей з інвалідністю до суспільного життя.
Другий день роботи конференції був насичений «круглими столами» і секційними панелями. Одним з ключових заходів була секція «Метафори, концепти, конструкти: чи релевантна мова соціології?», тематично тісно пов’язана з центральною темою цьогорічних Харківських соціологічних читань. Модераторами секції виступали професорка Наталія Черниш та доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат соціологічних наук Олександр Голіков. На секції обговорювались як теоретико-методологічні проблеми соціології (метафоричність її мови, відповідність мови соціології мові респондентів), так і різноманітні проблеми сучасного суспільства.
На секції «Кризи, революції та війни в соціологічному дискурсі Другого модерну» (модератори: професор Ілля Кононов та доктор соціологічних наук, професор Харківського технічного університету «ХПІ» Ігор Рущенко) відбулося обговорення питань, пов’язаних з такими актуальними для України проблемами, як гібридна війна та участь у ній криміналітету, мілітарна ідентичність та соціально-професійний потенціал військовослужбовців, статус внутрішньо переміщених осіб та ін.
Перед учасниками секції «Покоління X, Y, Z: у пошуках мови дослідження сучасної молоді» (модератор професорка Людмила Сокурянська), у центрі уваги якої було питання про те, чи є молодь найбільш знедоленим поколінням сучасної України, чи вона є рівною серед нерівних, виступили як відомі фахівці в галузі соціології молоді, так і студенти соціологічного факультету Каразінського університету, які, зокрема, презентували результати міжнародного (українсько-білоруського) дослідження «Репродуктивні установки та сімейні цінності сучасного студентства».
Велику зацікавленість учасників конференції викликала робота таких секцій, як «Цифрові технології у дослідженні сучасного суспільства», «Соціологія та соціальна робота: мова й поле взаємодії», а також «круглих столів», присвячених таким темам, як політика гендерної рівності и недискримінації в Україні, мова та суспільна ієрархія, комплексні вимірювальні інструменти в соціології та ін.
Родзинкою другого дня конференції став «круглий стіл» «Якість медичної освіти в оцінках викладачів та студентів», на якому співробітники кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександр Голіков, Віра Руженцева, Роман Борисов та Світлана Аніпченко представили дані, отримані в ході проведення фокусованих групових інтерв’ю з викладачами, студентами та адміністрацією вітчизняних медичних вишів та факультетів, у центрі уваги яких була медична реформа в Україні. «Круглий стіл» викликав глибоку зацікавленість та жваві дискусії його учасників — викладачів та студентів Харківського національного медичного університету та медичного факультету Каразінського університету, адже медична реформа, як довело дослідження, сприймається суб’єктами навчального процесу в медичній галузі переважно негативним чином.
За результатами роботи «круглого столу» були сформульовані пропозиції щодо поліпшення якості вітчизняної медичної освіти, які були адресовані Міністерству охорони здоров’я України.
Нововведенням цьогорічних Харківських читань став «домашній» «круглий стіл» «Візуальна соціологія та соціологія повсякдення: спавзвуччя концепцій та контраст стилів мови соціології», що був проведений вдома у Заслуженого викладача Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професорки Іделаїди Ковальової, яка у свої 89 років продовжує навчати соціологічну молодь, проводячи майстер-класи з різноманітних питань історії та теорії соціології. Окрім Іделаїди Дмитрівни, модераторами цього «круглого столу» були докторка соціологічних наук, професорка Оксана Даниленко та професорка Алла Лігачова (Харківська державна академія дизайну і мистецтв).
За традицією на конференції відбулася презентація вітчизняних видань з соціології, опублікованих протягом останнього року. У центрі уваги була колективна монографія провідних фахівців-соціологів України, видана англійською мовою «Ukrainian Sociology in the 21st Century: Theory, Methods, Research Results», яку представляли її редактори — академік Віль Бакіров та член-кореспондент НАН України Євген Головаха.
На заключному пленарному засіданні конференції виступили керівники секцій та модератори «круглих столів», які підбили підсумки «Харківських соціологічних читань — 2018». Вони зазначили, що учасники конференції отримали не лише інтелектуальне задоволення, беручи участь у численних дискусіях, які відбувалися на засіданнях секцій та «круглих столів», а й естетичну насолоду від культурної програми, зокрема від виступу учасників університетського конкурсу першокурсників «Alma mater»; що цьогорічні «Харківські читання», як завжди, відрізнялися поєднанням традицій та пошуком нових форм проведення такого масштабного наукового форуму, який зібрав фахівців не тільки зі всієї України, але й світу, та висловили надію на зустріч в межах чергових ХХІІ «Харківських соціологічних читаннях».
Євген Катруха — аспірант соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
Людмила Сокурянська — докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
