10 квітня 2026 року відбулася ХІХ Міжнародна науково-практична конференція “Якубинська наукова сесія”, в межах якої обговорювались питання становлення, сучасного стану, перспектив та проблем розвитку соціологічної освіти в Україні та світі. Організаторами конференції були кафедра соціології навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Харківське відділення Соціологічної асоціації України (САУ).
Соціологічна освіта знаходиться у полі постійної уваги та турботи українських соціологів, що й засвідчила цьогорічна конференція, яка проходила у змішаному (офлайн/онлайн) форматі та зібрала близько 60 учасників з Харкова та Берліну, Києва та Кракова, Львова та Уппсали, Одеси та Кембріджу, Запоріжжя та Кременчука, Житомира та Черкас, Ужгорода та Женеви.
Вражає різноманіття тем, представлених у виступах учасників конференції: від визначення місця вітчизняної соціології у світовому соціологічному просторі до її ролі у прийняті управлінських рішень в умовах сучасної України, від цифровізації соціологічної освіти до її антидискримінаційного виміру, від стандартизації до трансформації соціологічної освіти у контексті війни, від рефлексії історичних аспектів становлення соціологічної освіти до її затребуваності в епоху постправди. Велика зацікавленість учасників конференції її проблематикою зумовила подовження її роботи майже на дві години.
Розпочалась конференція з фундаментальної доповіді доктора соціологічних наук, професора, академіка НАН України, професора кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ННІ соціології та медіакомунікацій ХНУ імені В.Н. Каразіна, Президента Соціологічної асоціації України Віля Бакірова «Соціологічна освіта в Україні: нові виклики», в якій був зроблений детальний екскурс як в історію, так і в поточні загрози та виклики для вітчизняної соціологічної освіти. Продовженням цього екскурсу були виступи віцепрезиденток САУ – докторки соціологічних наук, професорки, професорки кафедри соціології ННІ соціології та медіакомунікацій ХНУ імені В.Н. Каразіна, голови Харківського відділення САУ Людмили Сокурянської, яка у своїй доповіді «Як це починалось у Каразінському університеті: від соціологічної просвіти до соціологічної освіти» розповіла про становлення та розвиток Харківської соціологічної школи на чолі з професоркою Оленою Якубою, та докторки соціологічних наук, професорки, головної наукової співробітниці відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, стипендіатки Фонду Александра фон Гумбольдта та Технічного університету Берліну (Німеччина) Ольги Куценко, яка у доповіді «Як ми ставали соціологами: досвід першого покоління і виклики сьогодення» намалювала зворушливий соціальний портрет групи перших професійних соціологів – випускників Харківського університету.
Надзвичайно цікавим був виступ докторки соціологічних наук, професорки, професорки кафедри соціології історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, віцепрезидентки САУ Наталії Черниш, яка в доповіді «Українська соціологія: місце у світовому соціологічному ансамблі» акцентувала увагу на необхідності визначення національного колориту вітчизняної соціології, її місця та ролі у світовому та європейському соціологічному контексті. Колеги Наталії Йосипівни – львівські соціологи Наталія Коваліско, Юрій Пачковський, Віктор Савка, Оксана Химович, Тетяна Лапан та Ганна Кудринська у своїх виступах розповіли про інституціоналізацію Львівської соціологічної школи, витоки та поступ академічної соціології у Львівському університеті, відродження соціологічної науки та освіти в умовах незалежної України, про фундаторів вітчизняної соціології Андрія Хоронжого, Володимира Пічу, Наталію Черниш.
Обговорення поточного стану, проблем та перспектив розвитку соціологічної освіти в Україні розпочалося з грунтовної доповіді директорки ННІ соціології та медіакомунікацій ХНУ імені В.Н. Каразіна, кандидатки соціологічних наук, доцентки Олени Мурадян, яка акцентувала увагу на впливі російсько-української війни на програму та практику вітчизняної соціологічної освіти. Своєрідним продовженням висвітлення проблематики навчальних трансформацій в українській соціологічній освіті була доповідь докторки соціологічних наук, професорки, деканки факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Чепак, яка довела, наскільки значущим кроком для розвитку української соціології є стандартизація вищої соціологічної освіти. Безперечно цікавою та корисною для гарантів освітньо-наукових програм (ОНП) з соціології була доповідь докторки соціологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри галузевої соціології факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка Ольги Безрукової на тему «Особливості оцінки якості підготовки докторів філософії з соціології за критеріями НАЗЯВО», яка стала чудовою ілюстрацією того, як саме в сучасних умовах необхідно готувати фахівців вищої кваліфікації, яких компетентностей вони мають набувати, на що перш за все звертають увагу експерти при проведенні акредитації ОНП.
Продовженням даної теми став виступ кандидатки соціологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри соціології ННІ соціології та медіакомунікацій ХНУ імені В.Н. Каразіна Ірини Кузіної, в якому вона презентувала результати аналізу та інтерпретації даних опитування аспірантів Каразінського університету, яке щорічно проводиться у цьому виші. Європейський досвід соціологічної освіти був представлений у доповіді доктора габілітованого, професора UKEN, керівника кафедри політики та соціальних досліджень Інституту журналістики та міжнародних відносин Університету Кракова Пйотра Длугоша, який у доповіді «Чи є майбутнє у соціології? Соціологічна освіта в Польщі в контексті ринку праці та соціальних змін» здійснив аналіз статусу та ролі соціології у житті сучасного польського суспільства та перспектив її розвитку в майбутньому, а також у доповіді доктора філософських наук, професора, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорщині Федора Шандора, який збагатив присутніх неймовірно цікавою інформацією про особливості становлення та розвитку соціології в країнах Карпатського басейну.
Своєрідним поглядом у майбутнє соціологічної науки та освіти стала доповідь доктора філософських наук, професора, професора кафедри соціології Запорізького національного університету Максима Лепського «Трендвотчинг соціологічної освіти: від академічної підготовки до інженерії соціальних змін і майбутнього», яка стала закликом до учасників конференції поглянути вперед крізь нетривіальну оптику.
На жаль, через брак часу далеко не всі, хто хотів взяти участь у цьогорічній «Якубинській науковій сесії», змогли презентувати свої напрацювання. Оргкомітет конференції приносить свої вибачення і запрошує колег-соціологів продовжити обговорення проблем та перспектив розвитку соціологічної освіти на наших наступних зустрічах. Дякуємо усім, хто взяв участь в «Якубинській науковій сесії – 2026» ; усім, хто запропонував свої думки та результати досліджень; усім, хто дарував свою увагу та час! До зустрічі на «Якубинській науковій сесії – 2027»!
