Окупація РФ територій України, війна на Донбасі є серйозним викликом не тільки для українського суспільства і держави. Ці вже тривалі в часі події та відповідна ситуація в суспільстві стали викликом і для соціології. Випадіння з дослідницького фокусу значних шарів населення України, що мешкають на непідконтрольних територіях, створює інформаційні лакуни, які негативно впливають на ефективність політики та посилюють можливості маніпулятивних інформаційних впливів. З іншого боку, проведення таких екстремальних соціологічних досліджень викликає великий скепсис, обгрунтований тезами про відсутність громадської думки за умов тиску факторів ситуації збройного протистояння, легітимізованої злочинності та окупаційної влади; про високі ризики небезпечності життя для респондентів та дослідників, фізичну недосяжність респондентів; про відсутність адекватних статистичних даних для вибіркових досліджень тощо. Чи мають соціологи концептуальні, методологічні інструменти та організаційні ресурси для проведення більш-менш надійних соціологічних досліджень в екстремальних умовах окупованих / непідконтрольних територій? Які виникають методологічні, організаційні та етико-правові проблеми в проведенні таких досліджень? Як інтерпретувати отримані дані? Чи є рішення цих питань? Якою є межа, за яку соціологічні дослідження не можуть заходити, щоб не втратити статус науковості, щоб не ушкоджувати суспільству та індивідуальному життю?
На превеликий жаль, Донбас став «лабораторією війни та місцем соціальної катастрофи» (Кононов И. Ф. Донбасс: лаборатория войны, место социальной катастрофы // Социологические исследования. 2019. № 7. С. 152-163). Чи стане ця драматична екстремальна суспільна ситуація «лабораторією» розвитку екстремальної соціології в Україні, «лабораторією» відпрацювання концептуальних, методологічних і методичних інструментів, етико-правових норм соціологічних досліджень і наукових комунікацій?
Для українських соціологів проблематика проведення досліджень в екстремальних умовах була актуалізована в 1986 році, внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли постали питання складності соціально-психологічної атмосфери, сенситивності певної тематики, досяжності та репрезентативності цільових груп тощо. Масові прояви протестної поведінки під час подій 1989-1990, 2001, 2004-2005 та 2013-2014 років формували нові завдання перед емпіричною соціологією, впливали та пошук теоретичних узагальнень. Окупація території АР Крим та воєнне протистояння на Донбасі ускладнили (а частково й унеможливили) процес збору емпіричної інформації на окремих територіях України. Сьогодні вже зрозуміло, що припинення конфлікту на Сході та повернення територій АР Крим не відбудеться швидко. І це означає потребу адаптації соціологічних досліджень до реалізації в конфліктних зонах, до ефективного використання арсеналу соціологічної науки в екстремальних умовах, в тому числі й збройного протистояння.
З метою обговорення зазначених вище питань Соціологічна асоціація України та Центр «Соціальний моніторинг» спільно з Київським прес-клубом планують проведення «круглого столу», на якому пропонується розглянути та обговорити проблеми та перспективи реалізації емпіричних досліджень на непідконтрольних територіях, можливості та обмеження використання результатів таких досліджень.
Засідання «круглого столу» заплановано на 9 грудня 2019 року, в Києві, в Національному медіа – центрі «Територія реформ» (Хрещатик, 27А) з 14.00 до 18.00 (початок реєстрації о 13.00).
Орієнтовний перелік питань для обговорення:
- вплив соціального контексту на проведення та презентацію результатів соціологічних досліджень;
- відмінності в дефініціях і сенсах явищ та процесів, що відбуваються в Україні;
- роль та завдання емпіричних вимірів; функції емпіричного дослідження в екстремальних умовах (пізнавальна, методологічна, практична, інформаційна, управлінська);
- чи є тематика досліджень обмеженою?
- чи можлива репрезентативна вибірка? Проблеми досяжності окремих соціальних груп;
- рівень співпраці респондентів; ризики та безпека інтерв’юерів;
- особливості дослідницького інструментарію;
- можливості та методи контролю якості збору емпіричних даних (польового етапу); оцінка надійності емпіричних даних;
- обмеження отриманих результатів; особливості інтерпретації результатів. Як мінімізувати ідеологічну та політичну заангажованість інтерпретацій?
- складність виявлення та оцінки латентних факторів; проблемність теоретичних узагальнень;
- етичні аспекти професійної діяльності соціологів в умовах конфлікту; комунікація соціологів по різні сторони розмежування зони конфлікту;
- рекомендації щодо удосконалення методологічного й правового забезпечення соціологічних досліджень в умовах військового (збройного) конфлікту.
З питань проведення «круглого столу» звертатися до:
- Балакірєвої Ольги Миколаївни (bon.smc@gmail.com; тел. +380503103147),
- Куценко Ольги Дмитрівни (olga.kutsenko.ua28@gmail.com; тел. +380685974712),
- Сокурянської Людмили Георгіївни (sokuryanska@karazin.ua; тел. +380954727761).
