Світла пам'ять Богдану Васильовичу Слющинському

Світлана Щудло

Жахлива війна…У Маріуполі під час обстрілу російськими агресорами загинув від осколка у серце мій добрий колега, друг нашої кафедри, знаний соціолог, досвідчений управлінець, талановитий поет та композитор Богдан Васильович Слющинський. Цю сумну звістку сьогодні отримала майже одночасно від проректорки Маріупольського державного університету Олени Булатової та від професора Яцека Курчевського з Варшави. Довгий час про нього не було жодної звістки…
Забирає війна цвіт нації! Не можу не поділитися спогадами про світлу особистість Богдана Васильовича. Нас звела доля на опонуванні докторської дисертації пані Ірини Шапошникової у спецраді Класичного приватного університету в Запоріжжі. Професор Слющинський виявився настільки багатогранною та творчою особистістю, що не вірилося, як це можливо поєднати в одній людині!
З ним ми розпочали майже одночасно підготовку соціологів у наших університетах, тому ділились методичним забезпеченням, обговорювали проблеми та здобутки. Професор приїжджав до нас у Дрогобич на конференцію “Молодіжна політика: проблеми та перспективи”, а згодом – у Трускавець. Запам’ятався душевний творчий вечір Богдана Васильовича, який відбувся після однієї з наших конференцій.
А ще ми разом включились у соціологічне дослідження в рамках проєкту Варшавського університету, яким керував професор Яцек Курчевський. Для проведення опитування у Маріуполі ми з професором Курчевським прибули у місто в 2015 році. Саме тоді ми уклали тристоронню угоду про співпрацю між соціологічними кафедрами Маріупольського, Дрогобицького та Варшавського університетів. З великою любов’ю Б. Слющинський нам показав місто, культурні центри національних меншин, університет. Львів’янин за походженням, він надзвичайно був закоханий у Маріуполь. Він – патріот свого міста, що, можливо, і завадило йому вчасно виїхати з Маріуполя. Ще на початку війни в 2014 році він казав, що візьме зброю до рук і не здасть своє місто ворогам.
А ще він очолював Донецьке регіональне відділення Соціологічної асоціації України, завідував кафедрою філософії та соціології Маріупольського державного університету. Ми інколи жартували, що він найкращий соціолог серед композиторів та найкращий композитор серед соціологів. Мріяв написати гімн САУ. Часто іронізував над собою, з чудовим почуттям гумору, завжди привітний, інтелігентний, толерантний… А ще надзвичайно працелюбний, принциповий, відповідальний, обов’язковий, пунктуальний…
Подарував мені дві збірки своїх поезій. Це лише невелика частина його творчої спадщини. У мене збереглася збірка пісень на музику Богдана Васильовича. Одну з них додаю до цього допису. Прослухайте (https://drive.google.com/file/d/1274-HqWwNZT1foFfn7m6aIhCGRf382k2/view?usp=sharing) і зможете відчути, якого українця, патріота, глибоку та талановиту особистість втратила Україна, соціологічна спільнота, Маріупольський університет.
Світла та вічна пам’ять Богдану Васильовичу Слющинському. Співчуття рідним та близьким професора.

Докторка соціологічних наук, професорка

Світлана Щудло


Теги