Парламентські вибори-2019: за кого голосуватимуть українці?

Менш ніж за два тижні в Україні відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради. Половина виборців (54,4%) уже визначилася, за кого віддасть свої голоси. Проте, кожен шостий виборець (15,0%) ще вагається, а кожен десятий (9,6%) взагалі не знає за кого голосувати. Соціологічна агенція Fama досліджувала структуру електорального поля в період з 29 червня по 6 липня 2019 року.

На момент опитування найбільшу прихильність виборців демонструє партія Слуга Народу. Її показник моделювання електорального вибору у момент опитування становить 41,8%. Другу позицію займає Опозиційна Платформа – За життя (11,5%). Далі у рейтингу свої позиції зайняли Батьківщина (9,1%), Голос (7,5%), Європейська Солідарність (6,8%), Сила і честь (5,0%).

Детальну структуру рейтингів політичних сил станом на середину липня 2019 року наведено у Таблиці 1 нижче.

З чого складається рейтинг партій?

«Група прихильників політичних партій не є однорідною: хтось одностайний у своєму виборі, хтось лише симпатизує, хтось обирає між декількома партіями, а хтось взагалі не знає за кого голосуватиме на виборах. Таким чином, у структурі рейтингу кожної з партій ми виділяємо “ядро”, “резерв”, “потенціал”. Згідно з вимірюваннями, на початку липня 2019 року показник ядра рейтингу, більший за 5%, є лише у політичних сил Слуга народу та Опозиційна платформа – За життя. У них же ж найбільші показники потенціалу рейтингу – 47,3% та 13,5%», – зазначила Мар’яна Малачівська-Данчак, кандидатка соціологічних наук, засновниця Соціологічної агенції Fama.

Як вже згадувалося вище, показник моделювання електорального вибору партії Слуга Народу становить 41,8%. Ядро рейтингу, тобто, частка виборців, що цілком переконані віддати голос за цю політичну силу досить вирізняється з-поміж інших – 25%. Резерв рейтингу, тобто частка прихильних виборців, становить 33,5%, а потенціал рейтингу (частка виборців, що потенційно готові проголосувати за політичну силу) – 47,3%.

Опозиційна платформа – За життя. Показник моделювання електорального вибору в момент опитування становить 11,5%, ядро рейтингу партії – 6,8%, резерв – 8,8%. Потенційно за Опозиційну платформу готові віддати свій голос 13,5% респондентів.

Станом на початок липня третю позицію серед політичних сил займає партія Батьківщина із показником моделювання електорального вибору 9,1%. Ядро рейтингу партії – це 4,7% виборців, резерв становить 6,8%. Потенціал рейтингу Батьківщини – 11,0%.

Партія Святослава Вакарчука Голос також має шанс пройти у парламент, отримуючи вже зараз, на момент опитування, 7,5% голосів. За результатами соціологічного дослідження, ядро Голосу становить 3,7%, резерв – 5% та потенціал – 10%.

Показник моделювання електорального вибору в момент опитування політичної сили Петра Порошенка – Європейська Солідарність становить 6,8%. Ядро рейтингу партії – 3,6%, резерв – 5,3%, показник потенційних виборців є у межах 8%.

Далі послідовність політичних сил у списку є такою: Сила і честь (показник моделювання електорального вибору 5,0%), Опозиційний блок (4,0%), Радикальна партія Олега Ляшка (3,0%).

 

Між ким вагаються виборці?

У той же ж час загальна частка спільного електорату становить 15%[1], тобто це ті виборці, які вагаються між різними партіями. (Візуалізація додається).

Так 4,1% виборців вагаються між партією Слуга народу та іншими політсилами. Найбільше – між Слугою народу та Голосом, Опозиційною платформою – За життя, Силою і честю чи Батьківщиною.

Вагаються у підтримці між партією Голос та іншими політсилами – 1,8% виборців, між Опозиційною платформою – За життя та іншими партіями 1,5%, між Батьківщиною та іншими партіями – 1,4%, між Силою та честю та іншими політсилами – 1,2%.

Хто ж з політичних сил максимально реалізує свій потенціал протягом останніх двох тижнів, побачимо за результатами екзит-полів та виборів.

“Соціологи та полстери давно працюють над дуже складним завданням передбачити результати виборів. Це передбачення у великій мірі залежить від бажання чи можливості відвідати вибори (явка). А також від попередньої впевненості, за кого саме захоче голосувати респондент. З одного боку соціологи звертаються до опитувань та прямо питають у людей – чи вони хочуть (можуть) прийти на вибори і за кого будуть голосувати. З іншого боку – соціологи звертаються до даних ЦВК, щоб дізнатись, в якій мірі і чому прийшло більше чи менше респондентів. Також під час екзит-полів соціологи можуть питати ретроспективно, коли люди визначились із власним вибором йти на вибори та голосувати за певного кандидата. Всі ці способи мають свою переваги та недоліки. Іноді ми вимушені довіряти людям на слово. Ми також маємо дивитись на контекст відповідей, щоб розуміти, чи цифри є завищеними, в якій мірі, серед яких саме груп респондентів. Це непросте завдання і професійні соціологи мають свої секрети, як краще передбачити явку. Особисто мені імпонує методика Fama. Соціологи з Fama розуміють, що міра готовності голосувати за певного кандидата це, скоріш, шкала. І вона може складатись з багатьох вимірів. Тому вони йдуть цікавим шляхом та намагаються з’ясувати “ядро”, “резерв” та “потенціал” рейтингу кандидатів. Ця методика не є дуже складною для читача, але дає більше інформації, ніж класичні методики. Думаю, що це доволі креативне рішення, якt потребує уваги та подальших досліджень», –зазначає Тимофій Брік, PhD в галузі соціальних наук, викладач та дослідник Київської школи економіки.

Намір взяти участь у виборах 21 липня 2019 року декларують 77,1% респондентів, 10,6% – вагаються з участю, а 12,3% респондентів вказали, що не мають наміру йти голосувати.

Табл.1. Деталізована структура рейтингу політичних партій станом на початок липня 2019 року.

Ядро рейтингу Резерв рейтингу Потенціал рейтингу Моделювання електорального вибору в момент опитування
Опозиційний блок 1,9% 2,8% 5,1% 4,0%
Сила і честь 2,1% 3,3% 6,7% 5,0%
Батьківщина 4,7% 6,8% 11,0% 9,1%
Патріот 0,1% 0,1% 0,1% 0,1%
Сила людей 0,1% 0,1% 0,2% 0,1%
Опозиційна платформа – За життя 6,8% 8,8% 13,5% 11,5%
Партія Зелених України 0,1% 0,1% 0,3% 0,2%
Факел 0,0% 0,1% 0,2% 0,1%
Об’єднання «Самопоміч» 0,7% 1,2% 2,6% 1,9%
Європейська Солідарність 3,6% 5,3% 8,0% 6,8%
Українська стратегія 0,8% 1,4% 2,4% 1,9%
Громадянська позиція 1,3% 1,6% 3,3% 2,4%
Слуга народу 25,0% 33,5% 47,3% 41,8%
Сила права 0,1% 0,2% 0,5% 0,4%
Радикальна партія Олега Ляшка 1,5% 2,1% 3,9% 3,0%
Партія Шарія 1,0% 1,6% 3,2% 2,5%
Голос 3,7% 5,0% 10,0% 7,5%
Аграрна партія України 0,1% 0,2% 0,3% 0,2%
Свобода 0,4% 0,6% 1,4% 0,9%
Рух Нових Сил 0,2% 0,2% 0,2% 0,2%
Проти всіх / Зіпсують бюлетень 0,2% 0,3% 0,3% 0,3%
Важко відповісти 9,6%
Вагаються з вибором між декількома партіями 15,0%

 

Довідка

Дослідження проводилося методом face to face інтерв’ю з 29 червня по 6 липня 2019 року Соціологічною агенцією Fama. Загалом було опитано 2000 українців, віком від 18 років.

Опитування проводилося на всій території України, окрім непідконтрольних українській владі районів Донецької, Луганської областей та АР Крим. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі.

Методом випадкового відбору (використовуючи генератор випадкових чисел) обиралися вулиці, на яких проводилось опитування. Відтак, кожен інтерв’юер отримував початкову точку маршруту, в якій було вказано конкретну вулицю (точку опитування). Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать, вік. Інтерв’юери не мали права опитувати: громадян інших країн, гостей, знайомих, родичів, що завітали до господарів, осіб у стані алкогольного сп’яніння.

Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,3% для показників близьких до 50%, не перевищує 2,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 1,4% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,0% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,5% для показників близьких до 1% або 99%.

В чому суть Методики?

У структурі рейтингу кожної з партій виділено “ядро”, “резерв”, “потенціал”. Ядро рейтингу – мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив при ідентифікації своєї електоральної прихильності. Резерв рейтингу – показник електоральної прихильності виборців до партії чи кандидата, який формується із виборів різної міри визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають того чи іншого кандидата. Потенціал рейтингу – максимальний можливий розмір рейтингу партії чи кандидата в даний момент часу, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата.

Враховуючи різноманіття електоральних преференцій виборців і міру їхньої визначеності, спеціально розроблена спеціалістами Fama математична модель формує уніфікований показник, який ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування.

Джерело
Теги
Карго — туземный культ (связанный с попытками получить грузы с западными товарами посредством магии и заклинаний), который нашел продолжение в постсоветских государствах, пытающихся теми же средствами получить кредиты и инвестиции.