Школа молодого соціолога—2016

18 — 22 квітня 2016 року Соціологічна асоціація України разом з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна та Ужгородським національним університетом провели чергову Школу молодого соціолога. Безпосередню організаційну роботу та супроводження Школи виконували Закарпатське регіональне відділення Соціологічної асоціації України та кафедра соціології Ужгородського національного університету.

Цього разу Школа була присвячена питанням методології, методики та інтерпретації результатів компаративних досліджень у сучасній соціології. Програма Школи була насиченою різноманітними професійно-орієнтованими заходами (за 5 днів було проведено 9 майстер-класів, «круглий стіл» з питань розвитку вітчизняної вищої освіти, індивідуальні консультації майстрів Школи), дозвіллевими та культурно-просвітницькими акціями (екскурсії містами Ужгород та Мукачево, зокрема палацом Паланок, спортивні ігри, вечір знайомства тощо).

Відкриваючи роботу Школи молодого соціолога, її учасників привітали ректор Ужгородського національного університету доктор медичних наук, професор Смоланка Володимир Іванович, Президент Соціологічної Асоціації України, ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна академік НАНУ Бакіров Віль Савбанович та завідувач кафедри соціології і соціальної роботи Ужгородського національного університету доктор філософських наук, професор Шандор Федір Федорович.

Першим заходом Школи був «круглий стіл» «Реформи вищої школи України в оцінках учасників освітнього процесу», який був проведений у залі засідань Вченої ради Ужгородського національного університету. Академік В. Бакіров, професор. Л. Сокурянська та доцент О. Голіков презентували результати соціологічного дослідження з проблем реформування українських університетів, проведеного методом фокусованих групових інтерв’ю з викладачами та студентами 16 вузівських центрів України. «Круглий стіл» викликав безумовну зацікавленість як з боку слухачів Школи, так і з боку представників Ужгородського національного університету, запрошених до участі в ньому.

У перший же день роботи Школи учасникам були запропоновані три майстер-класи провідних соціологів України: майстер-клас завідувача відділу методології та методів соціології, заступника директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України, головного редактора академічного журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», доктора філософських наук Євгена Івановича Головахи «Крос-культурна чутливість в інтерпретації даних порівняльних соціологічних досліджень», майстер-клас Президента Соціологічної асоціації України, ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академіка НАН України, доктора соціологічних наук, професора Бакірова Віля Савбановича «EUROSTUDENT як кейс компаративного дослідження» та майстер-клас директора Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Євтуха Володимира Борисовича «Етнічність у соціоекономічній та культурній перспективах».

У подальшому робота Школи відбувалась на базі рекреаційного комплексу «Дубки», що розташований у мальовничому куточку Закарпаття. Учасники ознайомилися з майстер-класами кандидата соціологічних наук, доцента, докторанта кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Голікова Олександра Сергійовича «Методологічні проблеми компаративних досліджень»; доктора соціологічних наук, професора, віце-президента Соціологічної асоціації України, голови Харківського відділення САУ, завідувачки кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академіка АН вищої школи України Сокурянської Людмили Георгіївни «Методика крос-секційних досліджень (на прикладі учнівської молоді Східної та Центральної Європи)»; доктора соціологічних наук, професора, завідувачки кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Щудло Світлани Андріївни «Міжнародні порівняльні дослідження якості освіти»; кандидата соціологічних наук, доцента кафедри політичної соціології, декана соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Мурадян Олени Сергіївни «Україна у фокусі міжнародних порівняльних досліджень: доступ до безцінного»; доктора соціологічних наук, професора, професора кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академіка АН вищої школи України Хижняк Лариси Михайлівни «Компаративістика в управлінні соціальним розвитком регіонів (територіальних громад)»; кандидата соціологічних наук, директора Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Бондар Тетяни Василівни «Особливості міжнародних порівняльних досліджень (на прикладі досліджень серед учнівської молоді)».

Наприкінці роботи Школи її слухачі представили групові завдання з експертизи інструментарію реального крос-культурного дослідження. Важливим підсумком проведення Школи став розроблений її учасниками соціологічний інструментарій, за яким буде здійснено всеукраїнське дослідження, результати якого будуть використані слухачами Школи в їхніх дисертаційних роботах, наукових публікаціях тощо. За результатами участі в роботі Школи її слухачі отримали сертифікати та подарунки від її організаторів.

Насичена програма Школи, велика кількість учасників (17 слухачів з різних міст України та 8 співробітників та аспірантів Ужгородського національного університету), широка географія (Харків, Київ, Ужгород, Одеса, Старобільськ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Умань, Луцьк, Чернівці), різноманітний склад учасників (від магістрантів та аспірантів першого року навчання до досвідчених дослідників зі званнями доцентів) забезпечили унікальну атмосферу Школи та яскраві враження всіх її учасників — і майстрів, і слухачів.

Дякуємо всім, хто взяв участь в організації та проведенні Школи, очікуємо на подальші зустрічі!

Электоральная социология — наука, пытающаяся понять, почему граждане часто голосуют вопреки своим интересам, еще чаще — вопреки здравому смыслу и никогда — вопреки воле диктатора.